Під час методичного заходу було розглянуто питання обраної тематики за участі представників військових установ. Зокрема, Юрій Скуратівський, начальник клініки анестезіології і реанімації Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, кавалер ордена Данила Галицького полковник медичної служби, розповів про етапи створення спеціалізованих медичних підрозділів у складі військових формувань на початку Антитерористичної операції та про роботу з місцевим населенням в зоні АТО. Також поділився своїми знаннями та досвідом, здобутим під час виконання завдань за призначенням у складі мобільних медичних бригад на Донбасі. Відповів на запитання й дав кваліфіковані роз’яснення та поради щодо надання домедичної допомоги при пораненнях, переломах, кровотечах.
Критичним моментом для виживання після поранення є фактор часу – є навіть поняття “золотої години”: часу необхідного для того аби пораненому розпочали надавати необхідний комплекс лікарської допомоги. Тобто швидка евакуація з поля бою в польовий чи спеціалізований госпіталь має вирішальне значення для порятунку поранених. Це завдання вирішується низкою організаційних заходів та за допомогою відповідного технічного забезпеченням військових медичних підрозділів. Однак першочергове значення має своєчасність, об’єм та правильність допомоги, що надається пораненому впродовж цієї години. Достеменно відомо, що основними умовами загибелі від поранень є крововтрата – 60%, пневмоторакс – 30%, обструкція дихальних шляхів – 5%, 5% – інші. Саме тому військова медична доктрина військ НАТО передбачає, що в бойових умовах можливості військових лікарів та іншого професійного медичного персоналу щодо негайного надання першої допомоги є значно обмеженими. У зв’язку з цим запроваджено план для надання пораненим бійцям першої домедичної допомоги. Він передбачає її надання таким чином: самодопомога, власне, безпосередньо пораненим військовослужбовцем, взаємодопомога іншим бійцем, бійцем-рятувальником (санітар в ЗСУ), парамедиком (санінструктор роти в ЗСУ). Усі військовослужбовці армій країн НАТО обов’язково проходять базовий вишкіл з навчання прийомам самодопомоги/взаємодопомоги.
«Я б рекомендував звертати увагу учнів на те, що під час бою, в перші хвилини після поранення, кваліфікована медична допомога навряд чи буде доступна, а тому все залежатиме від здатності та їхнього вміння в разі поранення надати самодопомогу, а також від готовності та вміння надати першу долікарську допомогу їхніми товаришами це важливо», – наголосив полковник медичної служби Юрій Скуратівський.
Під час семінару також обговорювалися питання стану здоров’я в допризовної молоді та необхідності проведення активної роз’яснювальної роботи серед підлітків щодо засад здорового способу життя, створення можливостей навчання викладачам основам сучасної первинної військової медичної допомоги, взаємовідносини навчальних загальноосвітніх закладів із військовими комісаріатами у період приписної кампанії до призовних дільниць.
До речі, останнє викликало низку запитань до представників військових комісаріатів, які також були присутні на заході. Зокрема, мова йшла про те, що необхідно удосконалювати алгоритм прибуття юнаків на приписку аби перше їхнє знайомство із військкоматом не оберталося у перспективі негативним ставленням до військової служби. Загалом, під час бурхливого та емоційного спілкування було з’ясовано чимало нагальних питань.
Підсумовуючи проведений семінар, методист Навчально-методичного центру освіти міста Львова Борис Шарун зазначив, що зустріч пройшла навіть краще аніж передбачалося.
«Бачимо, що спільними зусиллями можемо зрушити з «мертвої» точки питання, які не вирішувалися роками. Однак повернемося до теми нашої зустрічі й хочу акцентувати увагу на тому, що в новій редакції навчальної програми з вивчення предмета «Захист Вітчизни» їй приділено особливу увагу і, навіть, дещо збільшено кількість навчальних годин. Як ви вже знаєте, виходячи з реалій сьогодення – проведення Антитерористичної операції на Донбасі, матеріал було адаптовано з урахуванням набутого досвіду під час бойових дій. Саме тому й виникла необхідність цієї зустрічі, адже ніхто не розповість краще про невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя військовослужбовця, який отримав поранення, як практикуючий військовий лікар. Ми не ставили собі за мету підготувати з вас санінструкторів, однак певні базові знання вам, без сумніву, знадобляться в майбутньому», – наголосив він.
На завершення необхідно додати, що під час семінару неодноразово обговорювалося питання слабкого матеріально-технічного забезпечення викладання зазначеного предмета. Вчителі наголошували на тому, що за відсутності обладнаних стрілецьких тирів, навчальних макетів зразків зброї, медичних аптечок та інших наочних засобів вкрай важко підготувати юнаків та дівчат до виконання громадянського обов’язку, зокрема, до військової служби.
Віталій ІВАНОВ
Домедична_допомога_в_зонi_бойових_дiй тут
Немає коментарів:
Дописати коментар